Коваль Віра Миколаївна

Відомою запорізькою письменницею, що походить родом із Біленького, є Віра Миколаївна Коваль.

          Вона народилася 28 вересня 1948 року в селі Біленькому Запорізького району. Уже школяркою почала писати вірші. Закінчивши філологічний факультет Запорізького педінституту, шість років учителювала у Великих Копанях на Херсонщині. Лише потім повернулася в Біленьке, в рідну школу.

          Якось 1994 року почула по обласному радіо передачу Наталі Нескородової за участю молодого запорізького композитора Анатолія Сердюка, який звернувся до слухачів із проханням надсилати йому вірші для нових пісень. І вона їх надіслала. Співаку сподобалися її поезії, народилася перша спільна пісня "Журавлик". І з того часу почалася плідна багаторічна співпраця поетеси і виконавця. 1996 року вийшов альбом Анатолія Сердюка «Запоріжанки», в який увійшло десять пісень Віри Коваль: «Свічечка», «Ромашка», «Шкільні романи», «Люби мене», «Сліпий дощ», «Дві коханки», «Зухвале дівчатко», «Відлуння», «Телемани», «Розлучаюсь із тобою».

           Авторка двох поетичних збірок: «На хресті любові» (2004) та «Дідизна»(2007). Нині мешкає у місті Запоріжжя і продовжує творчо працювати над новими роботами. Часто друкується в районній газеті "Червоний промінь".

         Пісні на слова поезій Віри Коваль є в репертуарі відомих українських співачок: Алли Кудлай, Наталії Бучинської, Таісії Повалій, Катерини Бужинської, Світлани та Віталія Білоножків.

         Із недавніх пір – учасниця засідань Міжнародної асоціації гумористів і сатириків «Весела Січ». Її можна побачити не лише на концертах і презентаціях, але й на святах Запорізької дитячо-юнацької спортивної школи бойового мистецтва «Спас» або на Козацькому колі чи святилищах доби бронзи на Хортиці… Там і знаходить вона теми для нових поезій.