ПРОКОПЕНКО МАКСИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ
Прокопенко Максим Володимирович народився у місті Запоріжжя, Запорізької області 29 вересня 1980 року. В Запоріжжі він і закінчив школу та продовжив навчання у професійно-технічному училищі №22, де здобув професію зварювальника.
Завершивши навчання в училищі, був призваний на строкову службу до лав Збройних Сил України, після завершення служби, у квітні 2002 року одружився. Виховував двох синів та донечку, яких дуже любив.
Працював на Запорізькому трансформаторному заводі. У 2011 році Максим з родиною переїхав до села Біленьке, де певний час працював у Біленьківській виправній колонії №99. Також працював на будівництві філіалу аграрної компанії «НІБУЛОН» у селі Біленьке, після чого приймав участь у будівництві філіалів по всій Україні. Також працював у фірмі «АДЕПТ» по обслуговуванню зерновідвантажувальних підприємств та їздив по всій Україні.
У липні 2022 року Максим був мобілізований до лав Територіальної оборони Збройних Сил України на Донецький напрямок. У березні 2023 року проходив навчання на старшого сапера у місті Дніпро.
Максим був дуже чуйним, добрим, працьовитим, люблячим та коханим чоловіком. Був дуже гарним сім’янином, товаришем, другом та побратимом. Ніколи і нікому не відмовляв у допомозі.
7 травня 2023 року обірвалося життя такої доброї та світлої людини. Загинув Максим під час виконання бойового завдання щодо відсічі збройної агресії росії проти України, поблизу населеного пункту Суха Балка, Донецької області.
Похований 11 травня 2023 року в селі Біленьке
