Що таке безбар’єрність і чому вона важлива?
Безбар’єрність — це принцип організації суспільного простору та взаємодії, за якого кожна людина має рівний доступ до всіх можливостей: освіти, працевлаштування, пересування, участі в громадському житті.
Йдеться також про зручність, повагу та врахування потреб кожного і кожної, зокрема маломобільних груп населення. Це особи, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуги, необхідної інформації або при орієнтуванні у просторі.
Перешкоди можуть бути різними:
- Фізичні: відсутність пандусів, ліфтів, широких дверних проходів;
- Інформаційні: складна мова у документах, відсутність альтернативних форматів (шрифт Брайля, сурдопереклад);
- Комунікаційні: бар’єри у спілкуванні з людьми з порушеннями слуху чи мовлення;
- Психологічні та соціальні: упередження, стереотипи, дискримінація.
До маломобільних груп населення входять:
- вагітні жінки;
- діти до 7 років;
- особи, що супроводжують малолітніх дітей;
- люди літнього віку;
- люди з постійними та/або тимчасовими функціональними порушеннями;
- люди з інвалідністю;
- люди, які отримали тимчасову травму, або хворіють;
- люди з нестандартними розмірами тіла: значно більшою або меншою за середню масою тіла, низьким чи високим зростом порівняно з середнім;
- люди, які протягом певного часу можуть бути неуважними.
Що таке інклюзивність
Інклюзивність — це процес залучення всіх членів суспільства до активної участі в його житті. Йдеться насамперед про ті групи людей, які раніше з різних причин опинялися «на узбіччі» суспільних процесів — не з власної волі, а через недосконалість системи, яка не враховувала їхніх потреб і особливостей. Вони нерідко стикаються з дискримінацією, нерівним ставленням та обмеженим доступом до базових прав і послуг.
Основний принцип інклюзії — рівні можливості для кожного і кожної, а також спільна відповідальність за створення таких умов.
Як правильно говорити про людей з інвалідністю
Коректними і сучасними є такі формулювання:
- людина з інвалідністю;
- людина, яка користується візком;
- людина з порушенням зору/слуху.
Кожна людина має право на безбар'єрний доступ до всіх об'єктів соціальної інфраструктури.
Адже безбар’єрність — це принцип організації суспільного простору та взаємодії, за якого кожна людина має рівний доступ до всіх можливостей: освіти, працевлаштування, пересування, участі в громадському житті.
